Ранок 24 лютого розділив наші життя на «до» і «після» початку повномасштабного вторгнення. Ми постаріли, втомились і змінились. Складний рік втрат, болю та доленосних рішень. Рік, який змінив кожного українця, а надто змінив президента Володимира Зеленського.
19 лютого Еммануель Макрон провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Наступного дня – з Путіним. Тоді в анонсі розмови було вказано, що переговори є «останніми необхідними зусиллями задля уникнення великого конфлікту». Очевидно, світові лідери ще сподівались, що війни таки вдасться уникнути.
Однак обличчя українського президента видає усю тривогу та розуміння ситуації.
23 лютого, за день до повномасштабного вторгнення, до Києва прибули президенти Польщі і Литви – Анджей Дуда та Ґітанас Науседа. Під час зустрічі Зеленський сказав лідерам, що впродовж найближчих годин Росія розпочне повномасштабне вторгнення в Україну і, можливо, вони бачать його востаннє.
На офіційній зустрічі український президент був максимально зібраний. Зовні він ніяк не видав хвилювання чи занепокоєння.
З 24 лютого і до сьогодні президент України виходить до українців зі щоденним зверненням, у якому розповідає головне про день боротьби із ворогом. Того дня країна жила у сповільненому і водночас пришвидшеному темпі: перші сирени повітряної тривоги, звуки ракет та вибухів сколихнули серця українців. Ми потребували чіткої позиції лідера і ми її почули.
Попри власну тривогу в очах, президент говорив чітко і зрозуміло: «Україна буде боротись».
Саме по відеозверненнях президента можна чітко простежити, як сильно він змінився. У перші дні війни Зеленський часто записував звернення глибоко вночі. По його обличчю українці теж «читали» неформальне звернення: ситуація складна.
Ночі складних рішень не минули безслідно, приховувати втому складно: синці під очима, невиспані червоні очі та мова, яка зрадницьки видає, що мозок не встигає опрацьовувати об’єми інформації.
Зрозуміло, що 11 місяців війни не могли не змінити Володимира Зеленського внутрішньо. Досвід ведення війни зробив із нього одного із найпотужніших і найвпізнаваніших лідерів у світі.
Водночас внутрішні зміни відбились і на зовнішності президента. Війна змінила його погляд – тепер він суворий, але чіткий. Зрілість та контроль ніби пронизала Зеленського, від колишнього іміджу «коміка» не залишилось нічого. Хоч іноді на інтерв’ю президент встигає дотепно пожартувати.
Людські емоції та переживання зчитуються суспільством. Український лідер увійде в історію не лише, як головнокомандувач, а й передусім, як лідер, якого люблять та поважають.
Підтримка Зеленського за час його президентства не впала, а лише зросла, його рейтинги б’ють рекорди.
Його полюбили далеко за межами України. Як у своєму шоу сказав американський комік Біл Мар: «Нарешті в Америки є президент, якого всі люблять, і який має надхмарний рейтинг підтримки. Це – президент України».
Автор публикации
