На початку 2024 року українські військовослужбовці взяли у полон російського найманця із Сомалі. Він сказав, що в РФ йому обіцяли паспорт та гроші за службу у лавах окупаційної армії.

28-річний Мухаммад Аділь має дружину та доньку в Сомалі. 8 серпня він прибув до Росії за туристичною візою, оскільки хотів знайти там хорошу роботу.

«Інші країни, країни Європи не приймають людей з сомалійськими паспортами. Коли я потрапив до Росії, я просто чекав три дні, можливо п’ять, і я отримав роботу на фабриці. Її власник, сирієць, мені дуже погано платив, тому що я працював нелегально без робочої візи», — розповідає він.

У вихідний він поїхав «подивитися на Москву» і побачив там оголошення про набір до лав російської окупаційної армії. Він подав заявку і її схвалили.

«Командири сказали, що я буду служити всередині Росії. А їхні солдати будуть воювати на першій лінії. Тому їм були потрібні люди в резерві», — каже чоловік.

За словами Аділя, він підписав контракт 3 грудня, а вже 4 січня був на передовій. Для отримання першої зарплатні він мав відслужити один місяць, однак потрапив до полону ще до завершення цього терміну.

«Я — проста людина, яка приїхала з іншої країни заробляти на життя для своєї сім’ї в Сомалі. Я нічого не знаю про стратегічні речі на війні: як сховатися, як воювати, як працювати зі зброєю, як робити будь-що. Про мене можна сказати, що «він може охороняти». Тобто можна поставити мене біля одних дверей і сказати, щоб я не пускав людей, ось і все. Але воювати, стріляти й таке інше, це дуже важко для мене», — додав він.

Каже, що українські солдати були шоковані, що він не озброєнний — він втратив зброю під час атаки БПЛА.

«Я показав їм, що поранив руку, зламав ребро і зуб, тому що на мене до цього впала стеля», — додав він.

Сомалієць каже, що у лавах російської армії також воюють найманці з Непалу, Єгипту, Індії та Таджикистану. Російські командири розділяють їх на невеликі групи і просто кажуть: «Go, go, go!». Він зазначає, що на тренування виділяли лише годину, а коли вони прибули до України, то йому не пояснили, чому він тут і що має робити.

«Коли вони сказали «Полігон №5», я зрозумів, що йду на війну. Ніхто мене про це не попереджав. Я сказав їм, що не хочу, але вони відповіли, що у мене немає вибору. У мене ніколи не було подібних проблем, тому я не знаю, що робити в цій ситуації. Нам наказали сісти до машини, відвезли та залишили біля маленького будинку, дали зброю, магазини та гранати.

Аділь завпевняє, що тепер хотів би повернутися у минуле, не побачити оголошення про набір до лав армії РФ, та повернутися додому.

Advertisement
0

Автор публикации

не в сети 3 часа

Редактор "Freepress"

0
Комментарии: 0Публикации: 2772Регистрация: 07-04-2022

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Авторизация
*
*