Вісім років тому Україна втратила одного із найталановитіших музикантів — в ДТП загинув лідер гурту Скрябін Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін).
Він вирізнявся не тільки своїм талантом, а й чесністю — казав про події в країні завжди те, що думав.
Про м*скалів, росію, війну та любов до України — слова Скрябіна відгукнуться багатьом українцям.
«Хай завиють м*скалі — вороги прокляті! «
«М*скалі то хворі люди, хочуть воювати ../ А ми будемо на них, із Говерли с*ати ..!»
Відомі рядки скрябінівських коломийок сповнені різних побажань одвічним ворогам України.
Не забував митець і про їхнього лідера — президента рф володимира путіна.
«Вова путін — хворий хлопець, в дупі має жабу,/ Жаба грає в дупу вову, думає шо баба».
Музикант багато говорив про те, що розуміти свою національну ідентичність — важливо. Та це має йти із серця і бути не даниною моді.
Якщо немає націоналізму, немає нації, я так до цього ставлюся. Націоналізм має бути не агресивний, він повинен бути дипломатичний, інтелігентний, і тоді я його підтримую.
Патріотичні пісні треба писати весь час, а не тоді, коли їх писати треба. Бо до того, як в країні таке сталося, ніхто їх не писав, а зараз всі стали такими патріотами — понадівали собі вишиванки і поналіплювали їх на машини. Їх ще «вишиватниками» називають. Начепив вишиванку — і вже думаєш, шо все помінялося. Та вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою і татом…
Скрябін казав, що найбільше в світі боявся війни, бо це найбільш ідіотський винахід людей. Він після початку війни в 2014 році і аж до самої смерті грав концерти для збору коштів для війська та опікувався пораненими.
Доки ми будемо сидіти і радіти, що на моїй вулиці не стріляють, доти буде війна. Нейтральним бути не можна. Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх.
Ця війна вже давно прийшла. Те, що її немає тут, не означає, що її немає. Вона є тому, що люди гинуть і з Кривого Рогу, і зі Львова, і з Миколаєва, і з Чернігова. Звідусіль. А величезна кількість людей в Україні удає, що нічого не змінилося.
Одна з останніх пісень, написаних Скрябіним «Українці», яка так і не була випущена в реліз, починається з дійсно пророчих рядків «Прийшла війна на нашу землю, люди,/ В яку рік тому ще не вірив ніхто.»
Та ще вісім років тому музикант був впевнений:
«Біда зібрала нас докупи, як ніколи, Навчила відрізняти рідне і чуже, Ми знов себе заповажали, слава Богу — Так має бути: свій до свого по своє.»
