Українським військам на п’ятий місяць повномасштабної війни з Росією бракує озброєння. Експерти в цьому питанні діляться на дві думки — одні вважають, що союзники свідомо тягнуть в допомозі, інші пояснюють це не підготовленістю до таких масштабів.
Як пояснив виданню екс-начальник прес-служби Генштабу, полковник ЗСУ Владислав Селезньов, союзники просто не можуть віддати Україні все своє озброєння.
«Чи є на озброєнні наших західних партнерів така зброя і техніка, якої потребує українська армія? Так, є. Чи віддадуть вони цю зброю? Ні, адже вони не можуть критично знизити рівень власної бойової здібності, що чимало з того, чого потребує українська армія, потрібно виготовити з нуля», — каже Селезньов.
З цього випливає, що основна проблема не в тому, що союзники відмовляються від допомоги, а дуже багато впирається під час — для бюрократичної тяганини, для постачання, які далеко не завжди йдуть літаками, і для навчання наших солдатів.
Навіть очікувана в Україні програма ленд-лізу запрацює лише з 1 жовтня, коли розпочинається новий фінансовий рік у США.
Військовий експерт, полковник Сергій Грабський пояснив, що ця техніка, яка зараз нам надходить, по 20-30 років не експлуатувалася і потребує ремонту і насправді надходить набагато більше.
При цьому, за даними відкритих джерел, Україні передали 40% запасів «Джавелінів» з американських складів.
Разом з тим експерт Грабський навів ще один приклад: на озброєнні у Великобританії офіційно числиться лише 266 танків, тоді у нас до 3 тисяч, а Німеччина офіційно в строю, без урахування запасів на складах, має лише 38 систем залпового вогню.
«Коли ми говоримо про Польщу — це одна з країн, яка усвідомлює небезпеку — у неї немає жодної одиниці артилерії, що буксирується. У них є тільки самохідна артилерія і її дуже небагато. При цьому вони передали нам своє державне замовлення на САУ «Краб», надавши чотири дивізіони», — зазначив Грабський.
Тобто, як пояснюють експерти, тепер Заходу в досить стислий термін доводиться нарощувати роботу своєї оборонної промисловості та згортати зі шляху «демілітаризації», на яку вони взяли курс тридцять років тому.
Автор публикации
